Клієнти також люди
ПРЕД’ЯВА, ПРЕД’ЯВА, ВАС ПОСЄТІЛ РОЗЗЯВА
Клієнти — живі люди, які кудись спішать по своїм ділам, які нєрвнічають, шо любімая машина підвела в отвєтствєнний момент, коли так нужно, шоб вона була під рукой (а коли бувають моменти не отвєтствєнні?). Вони можуть елєментарно не виспаться, вони можуть прокручувать в голові предстоящі переговори або утрєнній конфлікт з начльством, вони можуть переживать розрив з любімою або наоборот находиться в стадії острой влюбльонності, у них може боліть голова або случіться приступ досадного мєтєорізму.
В общем, вони можуть буть рассєнними по любой із міліона причин.
Ключі от кабінєта (пригоняя машину в сєрвіс перед роботой), кошельки, тєлєфони, ноутбуки, курсові, договора, разного рода документи клієнти оставляють в машинах регулярно. Один раз забули дитину. Один раз приїжжали інкасатори і оставили на задньому сідєнії пістолєт. Я хз, чого вони його там кинули. Мішків з грошима не забували ні разу 😀 Патрульні забували підписаний протокол, і ми, подавав в собі водітєльську солідарность, проявили видєржку і професійну етіку — протокол вернули в целості і сохранності.
Ну а всякі разні вєщі, як то загубившиєся вонючі носки, предмети лічної гігієни та защітниє срєдства при блізком контактє с протівоположним полом в разряд забитих вєщєй не входять. То іздєржкі проізводства.
Один ізвєсний футболіст раз забув дорогущу фотокамеру. Ми отмітили для себе, шо вещь ценна і акуратно її перемістили на сохраненєніє. Позвонили мол, ви вещі свої забули, шоб ви не волновались, воно не потірялось, ми його в сейф сховали. А він чогось прилетів буквально через півчаса перепуганий і бігом ту камеру забирать. І розпитував так подозрітєльно, чи не включали ми її. Ми совєршенно іскрєннє йому сказали, шо нє, не включали, і шо у нас єсть чим заняться, кромє як в чужих вєщах ковиряцця. Хто ж знав, шо там шось дуууже інтєресне 😀
