Що спільного у лікарів і автомеханіків?
Одна материна подруга прочитала якось у газеті про симптоми діабета і тут же обнаружила їх у себе. Казала, що її щось непокоїло, а тут якраз попалася газета, у якій все те і описано. Ну от поставила вона собі діагноз «цукровий діабет» і стали жити із ним: цукру не їсть, цукерки собі купляла тільки ті, шо для діабетиків роблять, варення собі варила окремо — теж без цукру.
В лікарню не їхала, бо ніколи — робота, господарство, хай, якось потім. Потім наступило, коли прийшла пора проходити медогляд. Бо по роботі треба було. Ну тоді вона на чергове питання «Нічого не турбує?» відповіла, так, мол, і так, лікарю, у мене діабет, ви пишіть мені від нього таблетки, а то може зразу і інсулін. Лікар чогось дуже розсердився і відправив здавати аналізи.
Аналізи показали, що діабета у маминої подруги немає, а ті симптоми, що так її вісім місяців назад непокоїли якось самі з переляку пройшли. А може й не пройшли, я тоді малий був, мені таке було не цікаво. Мені цікаво було тільки те, як та тітка без цукру варення варила.
У нас в сервісі бувають схожі історії.
Клієнт на Кіа. Каже, здох у мене генератор, я з хлопцями на автобазарі вже домовився, зараз за готівкою мотнусь, бо вони карток не приймають, куплю у них новий генератор і до вас привезу, щоб ви мені його поміняли, так що залиште там для мене «віконце». Так, кажемо, СТОП. Чого це ти, шановний, вирішив, що це саме генератор, і що він таки здох? Ти ж до нас якось своїм ходом доїхав, значить, не зовсім-то і здох. Розказав, що машина заводиться виключно з толкача, от навіть зараз, поки він з нами розмовляє, залишив машину на вулиці і глушити не став, бо знову не заведеться.
Заганяй, кажемо, сюди, подивимося, що там з нею. Він нам: «А мені тоді по генератор що, пішки йти?». Сміємося: «Ми тебе штовхнем». В общем, загнав. За що потім нам дякую сказав. Виявилось, перетерся проводок на клемі акумулятора. Вирішили цю проблему за 10 хвилин. Хлопці на базарі в той день так генератора і не продали.
